Темними, соковитими ягодами ожини неможливо не милуватися. Солодкі та смачні - вони знаходять любителів і шанувальників по всьому світу. Утім, вона настільки плодовита, що швидко поширюється. Її можна зустріти в багатьох країнах світу. Вона відома як корисний продукт з давніх часів. Пліній Старший, римський дослідник, з великою похвалою відгукувався про цю ягоду у своїх творах. Однак та обставина, що цю ягоду доволі важко збирати, оскільки вона росте на невисокому колючому чагарнику, стала причиною того, що про неї мало знають. Зарості ожини - це важкопрохідні місця, які щетиняться своїми шипами. Дістатися до ягід голими руками, не подряпавшись і не сколовшись, неможливо.
Однак у 19 столітті корисні властивості ожини змусили поглянути на цю рослину по-новому. Особливого поширення вона набула у США. Європа досить скептично поставилася до того, щоб розводити ожину. У Росії відомий російський ботанік Мічурін першим згадав ожину у своїх роботах. Саме він став першопрохідцем, хто зайнявся культивуванням і селекціонуванням цього колючого чагарнику з неймовірно смачними і соковитими ягодами. Нині в Росії можна зустріти безліч сортів цієї рослини.
Свіжі ягоди ожини активно використовують у кулінарії, зокрема для прикрашання тортів, а також як начинку для пирогів. З неї роблять мармелад, виробляють сік, а також вино та лікер. Медицина чудово ставиться до цієї ягоди. Вона покращує обмін речовин, завдяки наявності багатьох вітамінів і корисних речовин. Відмінний жарознижувальний засіб, нарівні з малиною. Ожину рекомендують споживати в разі хвороб нирок, захворювань сечового міхура, проблем зі шлунково-кишковим трактом. Ожину радять їсти тим, у кого є діабет або хвороби суглобів. Вона - чудовий засіб, який знімає стреси та нервові розлади. В ожині корисні не тільки ягоди, а й листя та коріння.
Чоловічі розміри джинсів